<?xml version="1.0" encoding="windows-1251" ?>
<rss version="2.0">
	<channel>
		<title>Микитинці-відпочинок у Карпатах-зелений туризм-Карпати - Статті</title>
		<link>http://mykytynci.com//</link>
		<description>Feed for section Статті</description>
		<language>uk</language>
		<copyright>Микитинці-зелений туризм-відпочинок у Карпатах</copyright>
		<lastBuildDate>Sun, 05 Sep 2010 03:56:52 +0300</lastBuildDate>
		<generator>ReloadCMS 1.2.7</generator>
		<item>
			<title>Микитинці на wikimapia.org [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=12</link>
			<description>   Подивитись на Микитинці з wikimapia.org можна клікнувши &lt;a href=&quot;http://wikimapia.org/#lat=48.4038504&amp;amp;lon=25.0702&amp;amp;z=14&amp;amp;l=37&amp;amp;m=b&amp;amp;v=1&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;ТУТ&lt;/a&gt;   </description>
			<pubDate>Sat, 15 Aug 2009 11:03:16 +0300</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Де можна зупинитись ? [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=10</link>
			<description>   Можемо розмістити в своїй оселі туристів та організувати їм відпочинок.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
У розпорядженні гостей велика кімната з комфортабельними меблями, телевізор, ванна, кухня…&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щодо забезпечення харчуванням слід повідомити заздалегідь.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
[align=justify]Будинок розміщений в мальовничій долині біля річки Пістинька та недалеко від лісу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Щодо організації умов відпочинку звертайтесь за телефоном –  +3 8 097 905 19 57   </description>
			<pubDate>Wed, 25 Mar 2009 11:05:43 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Інше [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=9</link>
			<description>   ____   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:26:28 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Рішення [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=8</link>
			<description>   Рішення сесій Микитинецької сільської ради   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:26:13 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Контакти [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=7</link>
			<description>   Контакти Микитинецької сільської ради   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:26:00 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Інвестору [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=6</link>
			<description>   Загальна інформація для інвестора&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Село Микитинці розташоване в долині р. Пістиньки, по обидва боки оточене горами, покритими мішаними лісами. Річка Пістинька екологічно найчистіша в Косівському районі Івано-Франківської області, де немає жодних промислових підприємств, та одна із найчистіших в Україні. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Населення села здебільшого працює в особистих селянських господарствах. На балансі сільської ради знаходиться біля 50 гектарів вільних земельних ділянок, які є землями запасу і в майбутньому можуть використовуватись в різних цілях та чекають інвестора. Крім того, в центрі села знаходиться стариця річки Пістинька площею 10 гектарів, яка може використовуватися для ведення рибного господарства.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Споживацькі потреби населення забезпечує 5 постійно діючих магазинів, станція технічного обслуговування автомобілів. Така кількість магазинів є більш, ніж достатньою для забезпечення невеликого за масштабами й кількістю населення (8 00 осіб) населеного пункту.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Територія  села Микитинці – прекрасне місце для розвитку туризму, адже тут гарні краєвиди, безпечне довкілля та розміщене воно на зручній відстані від м. Коломиї (21 км.) та м. Косова (12 км). Окрім близькості до міст, також налагоджене добре транспортне сполучення з ними, що полегшує доступ туристів до населеного пункту. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Позитивним моментом для інвестування ресурсів в туристичну галузь є поки що порожня ніша в даній галузі на цій території. Якщо в інших туристичних селах дуже складно розвивати туристичний бізнес через жорстку й нестерпну конкуренцію, то в Микитинцях Ви такого клопоту поки що позбавлені.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Поспішайте інвестувати у Микитинці, поки цього не зробили ваші конкуренти.   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:25:17 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Як потрапити [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=5</link>
			<description>   Автобус Коломия – Микитинці&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розклад руху:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
З Микитинців					З Коломиї&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
07:25							08:30&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
09:30							10:30&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
11:20							12:30&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
13:20							15:00&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16:00							17:10&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автобус Коломия – Спас&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розклад руху:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
Зі Спасу						З Коломиї&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
07:00							07:40&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
08:30							09:30&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
10:30							11:20&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
12:00							14:10&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
15:50							16:10&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
16:50							18:30&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Автобус Коломия – Прокурава&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розклад руху:&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
 &lt;br /&gt;
З Микитинців						З Коломиї&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
08:00							12:10&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14:50							16:00[b]   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:24:18 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Історія [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=4</link>
			<description>   З найдавніших часів до другої світової  війни&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Заснування&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Був колись поляк, що мав значні заслуги перед Ягайлом. За ці заслуги польський король подарував йому місто Рогатин разом з кількома селами, серед яких були й Микитинці. З Рогатина до Микитинців приїхала пані зі своїм гуменним Микитою Карп'яком. З Микитою були два слуги — Валіхновський та Камінський. Від цього часу село від імені гуменного Микити стало називатися Микитинцями. А раніше, кажуть, воно називалося Барвінковим. Відбулася ця подія 1375 року. Пані побудувала в селі фільварок і подарувала своїм слугам великі наділи землі, десь близько 80 га. кожному. Валіхновському — на захід від дороги, Карп'якові — на схід від дороги, а Камінському — за рікою. Ці прізвища в селі є ще й тепер.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Розташування та межі&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микитинці розташовані по обидва боки річки Пістиньки, яка впадає Б Прут неподалік від Коломиї, в низовині, отож недаремно співають, що &amp;quot;Микитинці — в ямі, в Микитинцях такі дівки, як намальовані&amp;quot;. З самого початку існування село належало до Косівського повіту Коломийського округу.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Південна частина села межує з Пістинем — містечком за часів Старої Польщі, Австрії й Нової Польщі. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Східна частина села ме¬жує з державним лісом, в якому за Австрії й Польщі люди фасували в лісі дрова, робили чищення, збирали хворост. Взимку двічі на тиждень, а влітку — раз селяни одержували на дрова асигнати. Територія такого промислу простягалася до головної дороги, що веде з Кривобродів до Косова.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Північна частина села межує зі Спасом Горішнім, а західна — з царинами Стопчатова, присілком Борисівкою і Вербізьким лісом. До 1939 р. цей ліс належав селу Вербіж.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Вся територія Микитинців займає разом з належними до нього угіддями 786 га. Протяжність її з півночі на південь і з заходу на схід приблизно однакова, близько 3,5 км. Полонинські угіддя займали понад 600 га. Раніше південна межа села проходила ближче, і вже недалеко за школою землі належали пістинським людям. Пізніше микитинські поскуповували ці землі собі. Якийсь час ця частина села називалася Нова Пістинь. Гора між потоками Красник і Потоцьких називається Субокотовою горою, а городи від південної межі аж до цвинтаря й дороги, що веде в потік Потоцьких, називалися Великою Долиною. Гора між потоком Потоцьких і Ніньковим потоком називається Майновою, а царини й городи під нею називалися Грушеве. Грушеве тягнулося аж до спаського кордону. Тепер ця частина села на північ від церкви називається просто Долів. Місце, на якому було розташовано колгоспний двір, називалося Фільварком. За давніх часів тут справді був панський фільварок. Частина між колгоспною садибою й річкою називається Сафатовою Долиною. За річкою розмістилися Рівні, Макієве, Воронець та Корея. Остання раніше називалися Долиною Козланів, а теперішню свою назву одержала через те, що з трьох боків омивається водою і, по суті, є найвіддаленішим районом села.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Промисли та господарська діяльність&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Колись люди, в основному, жили  зі своїх невеличких ґрунтів (земельні ділянки), які потребували багато праці, а прибутки давали мізерні. Багатьом родинам доводилося жити впроголодь, а в неврожайні роки голодувало неодноразово ціле село. Дехто з микитинських, намагаючись якось поправити господарку, виїжджав на заробітки до Канади, Америки, Німеччини, Франції, Румунії.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Проте щастило небагатьом, та й не кожен міг зважитися їхати в невідомі світи, тому люди в Микитинцях давали собі раду тим, що робили сани, ободові колеса, городили кошниці. робили віники, мітли, кісся, кушки та граблі. Ці вироби спроваджували на ярмарки до Коломиї, Заболотова, Снятина, Косова, Городенки, Гвіздця та в с. Балинці, в якому були постійні замовники. Микитинці також мали своїх ковалів, кушнірів і шевців. Щоправда ці ремесла також давали незначні прибутки, бо ремісники не витримували конкуренції з фабриками. Щоправда, деякий час після війни ремісники були на піднесенні, а потім стали банкрутувати, заходити в борги, беручи в євреїв до грошей шкіру, закладаючи землю. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Микитинці та Яків Головацький («Руська трійця»)&lt;br /&gt;
  &lt;br /&gt;
Перша церква в Микитинцях збудована 1764 року. Правда, стару церкву перетворили 1859 р. на дзвіницю й збудували нову церкву, теперішню. Спочатку в Микитинці на відправу кожної третьої неділі священики приходили з Пістині. А вже потім, коли населення в селі зросло, а старий пістинський священик прихворів і йому важко було доїжджати, в Микитинцях утворили окрему парафію. Про бідність цієї парафії можна судити хоча б з того, що саме сюди був присланий 1842 р. під нагляд пістинського настоятеля о. Левицького письменник і греко-католицький священик о. Яків Головацький. Австрійська держава вороже ставилася до о. Якова Головацького, бо він виступав проти ополячування українського народу. Дійшло до того, що вже й по церквах священики виголошували до людей казання по-польськи. Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич учились у Львові й заснували гурток, який дбав про відродження українського народу, про те, щоб казання в церквах виголошували української мовою. Саме за це Якова Головацького спочатку позбавили були священичого сану, а потім відновили, але послали на таку бідну парафію, як Микитинці, де він пробув кілька років. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&amp;quot;Руська трійця&amp;quot;, як називали Головацького, Шашкевича й Вагилевича, й усі ті священики, що підтримували їх, хотіли вивести український народ з відсталості й темряви, запровадити українську мову в церквах і школах, навчити народ змагатися за своє майбутнє та рівність між іншими народами. Поштовхом до такої діяльності стало те, що польське панство і ксьондзи, хоч уже й не було польської держави, але австрій¬ська, намагались опо¬лячувати людей, наса¬джували польську мову й школи, та цим самим довести, що Галичина — земля польська, а не українська, хоча це цілковита брехня.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Громадсько-політичне життя&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Десь від 1900 р. по селах і містах Галичини й Буковини стали організовувати спортивні організації з військовим напрямком під назвою Січ. Хлопці по селах збиралися на віча, на яких виступали з промовами ті, хто вчився в гімназіях або мав вищу освіту, марширували, робили спортивні вправи. У неділю в містах робили пишні фестивалі з парадами. Влада підтримувала ці організації, очевидно, вже готуючись до війни. У Микитинцях, як і в інших селах, так само була Січ.  На ці віча, які організовувала Січ ходила майже вся молодь, адже їй це було цікаво.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
За Австрії в селі не було читальні Просвіти, клубу чи Народного дому. Але люди сходилися по хатах і там читали газети, в основному &amp;quot;Громадський голос&amp;quot; — орган Радикальної партії. Ця газета була в селі улюбленою. Крім того читали різні книжки. &lt;br /&gt;
Прихильники Радикальної партії заснували в селі Народну Спілку, яка мала свій фонд збіжжя, щоб позичати, кому не вистачало. Цей фонд успішно проіснував аж до 1939р.. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Історичний спадок, пам’ятники історії і культури: &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Кам’яний хрест в пам'ять скасування панщини – 1848 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Воздвиженська церква – 1859 р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам’ятник Т.Г.Шевченку (1989р.) – скульптори Галина та Володимир Римар….. Підчас відкриття вперше на Косівщині вільно піднято національні прапори&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Пам’ятник полеглим у роки Другої Світової війни – 26.06.1968р. &lt;br /&gt;
У Другій Світовій війні загинуло 40 жителів села&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хрест поставлений громадою УГКЦ на честь суверенності України 16 липня 1991р.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Хрест поставлений громадою УАПЦ на честь незалежності України 27 вересня 1991р. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Символічна могила «Борцям за волю України» – 1991р.&lt;br /&gt;
В лавах УПА , у радянських в’язницях і концтаборах загинуло 15 жителів села.&lt;br /&gt;
Десятки жителів села були засуджені або вивезені радянськими репресивними органами.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
Меморіальна дошка встановлена1993р. на честь Якова Головацького (1814-1888 рр.) – письменника, вченого і громадського діяча, члена «Руської трійці», який у Микитинцях  в 1842-1846рр. жив і працював священиком.&lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
14 травня 1994 р. встановлено хрест на місці загибелі сотника УПА Ю. Долішняка – Білого від рук НКВдистів. &lt;br /&gt;
&lt;br /&gt;
18 липня 2004 р. реконструйовано криївку сотника УПА Ю. Долішняка на псевдо Білий   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:23:28 +0200</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Загальна інформація [nachtigall]</title>
			<link>http://mykytynci.com///?module=articles&amp;c=articles&amp;b=1&amp;a=3</link>
			<description>   загальна інформація про Микитинці   </description>
			<pubDate>Thu, 26 Feb 2009 13:21:17 +0200</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>
